Історія справи

Постанова ВГСУ від 10.08.2016 року у справі №910/17877/15
Постанова ВГСУ від 17.02.2016 року у справі №910/17877/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2016 року Справа № 910/17877/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),

суддів: Гольцової Л.А.,

Губенко Н.М.

за участю

ОСОБА_2,

та представника

позивача - Каракоці О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2016

у справі № 910/17877/15 господарського суду міста Києва

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 58 682,56 грн.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 30 383,15 грн. заборгованості за кредитом, 17 240,60 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 9 068,04 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків та 1 990,77 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.09.2015 (суддя Босий В.П.) позов задоволено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" 30 383,15 грн. заборгованості за кредитом, 17 240,60 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 9 068,04 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків та 1 990,77 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом. Приймаючи таке рішення, господарський суд виходив з того, що матеріалами справи доведений факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором банківського обслуговування, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення як основної суми боргу так і штрафних санкцій є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2016 (колегія суддів у складі: суддя Сітайло Л.Г. - головуючий, судді Баранець О.М., Пашкіна С.А.) змінено рішення господарського суду міста Києва від 14.09.2015. Викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: "Позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ПАТ Комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість по кредиту у розмірі 30 383,15 грн., заборгованість по сплаті процентів у розмірі 13 368,57 грн., пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання по поверненню суми кредиту у розмірі 8 333,66 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 1 990,00 грн. В решті позовних вимог відмовлено". Задовольняючи частково позовні вимоги щодо стягнення боргу по сплаті відсотків за користування кредитними коштами, господарський суд апеляційної інстанції обраховував її виходячи з процентної ставки 48%, а не 56% як зазначалося у позовній заяві, оскільки позивачем не доведено, що ним було повідомлено відповідача про зміну (збільшення) відсоткової ставки до 56% річних у встановленому договором порядку.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2016, а рішення господарського суду міста Києва від 14.09.2015 залишити в силі. В обґрунтування касаційної скарги скаржник стверджує, що господарським судом апеляційної інстанції порушено вимоги ст.ст. 42, 43, 33, 34, 35, 43 ГПК України, ст. 129 Конституції України, ст.ст. 173, 179, 181 ГК України. Так, на думку позивача, банком було повідомлено відповідача про зміну процентної ставки у відповідності з умовами договору. Крім того, відповідач здійснював погашення заборгованості за процентною ставкою 56% річних, тобто здійснив фактичні дії щодо погодження такої ставки.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Господарські суди попередніх інстанцій, ґрунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності встановили наступне:

- 10.08.2011 Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 як клієнт подав Публічному акціонерному товариству Комерційний банк "ПриватБанк" заяву про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки, відповідно до якої ФОП ОСОБА_2 був відкритий у ПАТ КБ "Приватбанк" поточний рахунок № НОМЕР_1 та картковий рахунок № НОМЕР_2 в національній валюті;

- у вказаній заяві про відкриття поточного рахунку та картці зі зразками підписів та відтисків печатки зазначено, що клієнт підписавши цю заяву, погоджується з умовами та правилами надання банківських послуг, у тому числі з умовами та правилами обслуговування по розрахунковим картам, розташованих на сайті банку www.privatbank.ua та http://client-bank.privatbank.ua, тарифами банку, які разом з цією заявою та карткою зі зразками підпису та відтиску печатки складають договір банківського обслуговування. Своїм підписом клієнт приєднується та зобов'язується виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, тарифах Приватбанку - договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між Банком та Клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих угод або додаткових угод до договору, так і шляхом обміну інформацією відносно банківського обслуговування з клієнтом через web-сайти банку www.privatbank.ua та http://client-bank.privatbank.ua чи інший Інтернет SMS-ресурс, зазначений банком;

- згідно з заявою про відкриття поточного рахунку відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua та вступив з позивачем у договірні відносини, і взяв на себе зобов'язання виконувати умови зазначеного договору;

- в заяві вказано, що "Умови та правила надання банківських послуг" актуалізуються не частіше 1 разу на місяць з обов'язковою публікацією на сайті банку до 25-го числа місяця, що передує змінам. Усі клієнти повинні в обов'язковому порядку виконувати вимоги цього документа й ознайомлюватись із внесеними змінами;

- згідно з п. 3.2.1.1.16 "Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови) при укладенні договорів та угод, або здійсненні інших дій, які свідчать про приєднання Клієнта до цих Умов (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитку печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або в формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк та клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, направлений банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом першого підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до їх укладення у письмовій формі;

- метою договору є отримання відповідачем поточного рахунку та кредитного ліміту на розрахунковий рахунок. Техніко-економічне обґрунтування кредиту відповідно до п. 3.2.1.1.1. визначає фінансування поточної діяльності;

- п. 3.2.1.6.1 Умов визначено, що договір набирає чинності з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором;

- сторони погодили суму договору, що вбачається з витягу із "Тарифів Банку" та з виписок із Приват24 по клієнту, в яких визначено кредитний ліміт на рахунку відповідача;

- п. 3.2.1.1.5. Умов передбачено, що кредитний ліміт у відповідності до "Умов та правил надання банківських послуг" представляє собою суму грошових кошів, в межах якої Банк здійснює оплату розрахункових документів Клієнта понад залишку грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт розраховується згідно затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі відомостей про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників, тощо;

- кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - ліміт). Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта (системи Клієнт-Банк, інтернет клієнт-банк, sms-повідомлення або інші). Банк здійснює обслуговування ліміту Клієнта, що застосовується в проведенні його платежів понад залишку коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових коштів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг, в разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, що передбачені внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (п.п. 3.2.1.1.1., 3.2.1.1.6. Умов);

- згідно з п. 3.2.1.1.3. Умов кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди;

- проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або в формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитку печатки" або в формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або в формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в іншій формі). При порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених "Умовами та Правилами надання банківських послуг", Банк на свій розсуд має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення кредиту. При належному виконанні Клієнтом зобов'язань, передбачених "Умовами та Правилами надання банківських послуг", за відсутності заперечень за місяць до закінчення терміну обслуговування ліміту, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування ліміту може бути продовжено Банком на той самий строк (п. 3.2.1.1.8. Умов);

- згідно з п. 3.2.1.1.11. Умов періодом безперервного користування кредитом є період часу протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Період безперервного користування "кредитним лімітом на поточному рахунку" - не більш ніж 35 днів;

- порядок розрахунків між Банком та Клієнтом встановлений в п. 3.2.1.4.Умов, а саме за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка);

- за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа місяця поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця ("період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок процентів проводиться за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню. У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом в розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань (п.п. 3.2.1.4.1.1., 3.2.1.4.1.2., 3.2.1.4.1.3. Умов);

- п. 3.2.1.4.1.4. Умов визначено, що під "непогашенням кредиту" мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня;

- розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з дати утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості по кредиту, на суму залишку по кредиту. День повернення кредиту до часового інтервалу нарахування відсотків не входить. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (п. 3.2.1.4.9. Умов).

- згідно з п. 3.2.1.4.4. Умов встановлено обов'язок Клієнта сплачувати Банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6., 3.2.1.2.3.2., 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, яке існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами;

- за вимогами п. 3.2.1.2.2 Умов Клієнт зобов'язався: використовувати кредит на цілі, зазначені у п. 3.2.1.1.1. даного розділу "Умов та правил надання банківських послуг" (п. 3.2.1.2.2.1.); сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно п.п. 3.2.1.4.1., 3.2.1.4.2., 3.2.1.4.3. (п. 3.2.1.2.2.2.); здійснювати погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п. 3.2.1.1.11. (п. 3.2.1.2.2.3.); повернути кредит в строки, встановлені п.п. 3.2.1.1.10., 3.2.1.2.3.4., 3.2.1.2.2.17. (п. 3.2.2.2.2.5.), сплатити Банку винагороду (п. 3.2.1.2.2.7.) тощо;

- банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування, зажадати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі (п. 3.2.1.2.3.4. Умов);

- з липня 2014 року відповідно до п. 3.2.1.4.1.3 "Умов та правила надання банківських послуг" у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними, а при порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості;

- розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (п. 3.18.4.9);

- відповідно до п. п. 1.1.2.1.6 актуалізованих "Умов та правила надання банківських послуг" визначено, що у разі незгоди зі змінами Правил та/або Тарифів Банку Клієнт має звернутися до Банку для розірвання цього договору і погасити заборгованість, що виникла перед Банком;

- відповідач не надав заяв чи претензій з приводу розірвання договору чи незгоди з умовами банку, тобто відповідач надав згоду на встановлення змінюваної процентної ставки та подальшу її зміну;

- п. 1.1.6.4. актуалізованих "Умов та правила надання банківських послуг" встановлено, що зміни, внесені в Умови та правила діють з моменту їх публікації на сайті, але не пізніше підтвердження змін діями клієнта щодо використання послуг Банку;

- відповідач у спірний період користувався послугами банку, а отже його слід вважати таким, що прийняв внесені зміни до Умов та правил надання банківських послуг;

- позивач за заявою відповідача від 10.08.2011 про відкриття рахунку встановив відповідачу кредитний ліміт з 10.08.2011 у розмірі 4 000,00 грн., з 06.06.2012 у розмірі 5 500,00 грн., з 17.08.2012 у розмірі 10 000,00 грн., з 26.12.2012 у розмірі 38 000,00 грн., з 04.02.2013 у розмірі 47 500,00 грн., з 04.03.2013 у розмірі 50 000,00 грн., з 13.03.2013 у розмірі 54 500,00 грн., з 01.03.2014 у розмірі 25 000,00 грн., з 02.03.2014 у розмірі 0,00 грн., з 11.08.2014 у розмірі 0,00 грн., що підтверджується довідкою позивача від 10.06.2015.

Звертаючись до господарського суду з позовом у даній справі, позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що відповідачем були порушені умови укладеного сторонами договору та просив стягнути з відповідача 30 383,15 грн. заборгованості за кредитом, 17 240,60 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 9 068,04 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків та 1 990,77 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.

Сукупності встановлених обставин справи господарський суд апеляційної інстанції дав належну оцінку і з урахуванням вимог ЦК України і ГК України дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача основної суми заборгованості, пені та комісії за користування кредитом, оскільки заборгованість відповідача за кредитом підтверджується матеріалами справи, зокрема виписками з банківського рахунку.

Враховуючи, що заява відповідача про відкриття рахунку та приєднання до "Умов та правил надання банківських послуг та тарифами банку" підписана ним особисто, це підтверджує той факт, що відповідач був ознайомлений з "Умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку", підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку складає між сторонами у справі договір про надання банківських послуг.

Отже, укладання договору між сторонами відбулося на підставі ст. 634 ЦК України шляхом приєднання відповідачем до запропонованих банком умов та тарифів.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України договір вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.

Господарські суди врахували вказані вимоги закону і правомірно зазначили про те, що укладений сторонами договір не суперечить нормам чинного законодавства України, так як сторонами були здійсненні всі необхідні дії, які спрямованні на придбання, припинення або зміну цивільних прав та обов'язків, що за змістом ч. 1 ст. 202 ЦК України вказує на вчинення двостороннього договору, складовими якого виступають заява про приєднання до "Умов та правил надання банківських послуг та тарифами банку" з якими відповідач ознайомлений, про що свідчить його підпис на відповідній заяві.

Відповідно до положень п. 3.18.2.3.1 "Умов та правил надання банківських послуг" сторони в порядку ч. 1 ст. 212 ЦК дійшли взаємної згоди про те, що процентна ставка за користування кредитом може бути підвищена банком, у разі якщо збільшиться облікова ставка НБУ на 1 або більше пунктів, та/або курс гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатора іноземних валют збільшиться на 5 або більше відсотків, та/або вартість ресурсів на міжбанківському грошовому ринку збільшиться на 5 та/або більше відсотків, сторони погодилися, що збільшена процентна ставка починає діяти після того, як банк повідомить клієнта про настання подій, закріплених у даному пункті, а клієнт не сплатить наявну перед банком заборгованість в порядку і строки, передбачені "Умовами та правилами надання банківських послуг". Банк повідомляє клієнта про настання подій, закріплених цим пунктом, на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою встановлених засобів електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms повідомлення чи інших).

Отже, підставою застосування збільшеної процентної ставки є настання подій, визначених зазначеним пунктом Умов та правил надання банківських послуг або кожної окремо, або разом в сукупності, та обов'язкове повідомлення про настання цієї події (цих подій) позичальника за умови наявності у останнього простроченого боргу.

Відповідно до ст. 10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

В разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Господарський суд апеляційної інстанції врахував вказані вимоги закону і правомірно зазначив про те, що зміна банком в односторонньому порядку з 01.07.2014 відсоткової ставки не узгоджуються зі змістом заяви відповідача від 15.01.2014 про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг, згідно з якою відносини між сторонами договору можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до даного договору, так і шляхом обміну інформацією/погодженням по банківському обслуговуванню через web-сайт банку (www.pb.ua або інший інтернет-/SMS-ресурс, зазначений банком).

Як встановлено господарським судом апеляційної інстанції, доказів, які б свідчили про те, що банк повідомив відповідача про зміну (збільшення) відсоткової ставки до 56% у встановленому Умовами та правилами порядку матеріали справи не містять, оскільки долучені до матеріалів справи у роздрукованому вигляді такі повідомлення не підтверджують факт розміщення цих даних та повідомлення відповідача в розумінні ст.ст. 33-36 ГПК України. Крім того, матеріали справи не містять доказів наявності згоди відповідача на внесення змін, з урахуванням п. 3.2.1.1.16 Умов та Правил.

У зв'язку з викладеним, господарський суд апеляційної інстанції, здійснивши власний розрахунок процентної ставки, правомірно стягнув з відповідача 13 368,57 грн. з урахуванням процентної ставки в розмірі 48%, а не 56% як заявлялося позивачем у позовній заяві.

Посилання скаржника на те, що відповідач деякий час сплачував процентну ставку у розмірі 56% річних не спростовують доводів господарського суду апеляційної інстанції про відсутність в матеріалах справи доказів про належне повідомлення позивачем відповідача щодо збільшення відсоткової ставки до 56% у встановленому Умовами та чинним законодавством порядку.

Відповідно до ст.ст. 610-611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України). Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі (ч. 1 ст. 552 ЦК України).

Господарським судом апеляційної інстанції враховано, що пунктом 3.18.5.4 Умов встановлено нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно бути виконано клієнтом.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Врахувавши викладене та встановивши факт порушення відповідачем зобов'язань з повернення кредиту і процентів за користування кредитними коштами згідно з укладеним сторонами договором, господарський суд апеляційної інстанції здійснивши власний розрахунок пені, дійшов правильного висновку, що до стягнення підлягає пеня в розмірі 8 333,66 грн.

За ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

За таких обставин правові підстави для зміни або скасування оскаржуваної постанови відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2016 у справі № 910/17877/15 залишити без змін.

Головуючий суддя: В. Картере Судді: Л. Гольцова Н. Губенко